В умовах глобальних викликів, пов’язаних із пандемією, а також у зв’язку з модернізаційними процесами в системі освіти, спрямованими на оновлення моделей підготовки фахівців, потрібен широкий діалог освітянської спільноти для розв’язання ключових завдань галузі.
5 листопада 2020 року в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка відбувся Всеукраїнський науково-методичний семінар «Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій». Проведення цього семінару на факультету професійної і технологічної освіти стало вже доброю традицією. Організатором заходу теж традиційно є кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва. Підвищені ризики епідемічної ситуації, пов’язаної з поширенням COVID-19, зумовили те, що цього року захід відбувся онлайн із використанням платформи Zoom.
У заході взяло участь понад 200 осіб – науковців, практиків, майстрів виробничого навчання та викладачів, які представляли вищі та професійні (професійно-технічні) заклади освіти, науково-дослідні установи Києва, Харкова, Дніпра, Чернівців, Хмельницького, Кам’янець-Подільського, Кривого Рогу, Білої Церкви, Вінниці, Волині, Сумської області та інших міст України.
Ідейним натхненником і модератором проведення цьогорічного науково-методичного семінару став доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва Василь Іванович Ковальчук. На початку форуму він представив організаторів та наукових партнерів, які долучилися до його проведення. Це Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Сумській області; Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України (Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти; кафедра професійної і вищої освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук); Криворізький державний педагогічний університет (кафедра загальнотехнічних дисциплін та професійного навчання); професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.
Робота семінару розпочалася із вітальних виступів, з якими звернулися до учасників Луценко Григорій Васильович, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Глухівського НПУ ім. О. Довженка; Грудинін Борис Олександрович, доктор педагогічних наук, професор та доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти; Самойленко Наталія Юріївна, кандидатка педагогічних наук, директорка Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області; Шайко-Шайковський Олександр Геннадійович, доктор технічних наук, професор кафедри професійної та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Привітавши учасників науково-методичного семінару, вони відзначили актуальність його проведення, наголосили на важливості співпраці між науковими установами з метою забезпечення якісного навчального та науково-методичного супроводу освітнього процесу закладів вищої освіти і організації діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти взагалі.
Сидоренко Вікторія Вікторівна, докторка педагогічних наук, доцентка, директорка Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України у своїй доповіді «Розвиток soft skills педагога професійної (професійно-технічної) освіти в умовах діджиталізації: компетенції, цінності, поведінкові індикатори, результати» зосередила увагу на комплексі неспеціалізованих, надпрофесійних, наскрізних навичок, які відповідають за успішність робочого процесу, його високу продуктивність та не пов'язані з конкретною професійною сферою. Soft-skills педагога професійної (професійно-технічної) освіти вона поділяє на декілька блоків, зокрема: комунікативні навички, навички self-менеджменту, або персонального менеджменту, професійна гнучкість та адаптивність, емоційний інтелект, лідерство і командна робота, соціальна згуртованість і соціальна взаємодія. У виступі підкреслено особливу важливість soft skills, що сьогодні є необхідним складником професійного саморозвитку і самореалізації педагога професійної освіти, показником рівня його конкурентоспроможності на вітчизняному і міжнародному ринках праці.
Паздрiй Вiталiй Ярославович, кандидат економічних наук, доцент кафедри професійної та вищої освіти Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» у своєму виступі «Використання симулятивних технологій у підготовці викладача ЗПТО» зупинився на питанні дистанційної освіти, підготовці викладача ЗП(ПТ)О та використанні інноваційних симулятивних технологій. Він розкрив можливості використання бізнес-симуляторів у підвищенні кваліфікації викладачів підприємницьких дисциплін, навів приклади використання бізнес-симуляторів. Доповідач акцентував увагу на тому, що участь педагогів у дистанційних бізнес-турнірах сприяє розширенню особистих і професійних горизонтів та стимулює до вироблення нових ідей, підходів до організації освітньої діяльності.
Цікавим був виступ Гуменного Олександра Дмитровича, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри професійної та вищої освіти Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» на тему «Ефективне використання відкритих онлайн-ресурсів у післядипломній освіті». Він розповів про особливості створення та застосування відкритих онлайн-ресурсів у післядипломній освіті, представив десять найкращих практик ефективної роботи педагогічних працівників в інтернеті, серед яких: «Будьте присутніми і адаптивними», «Установіть очікування, пропонуйте студентам виконувати прикладні завдання», «Виховуйте, підтримуючи інтернет-спільноту», «Подумайте, перш ніж написати текстове завдання», «Попросіть відгук», «Удосконалюйте особисті стосунки з кожним студентом», «Використовуйте групові та індивідуальні проєкти», «Використовуйте доступні ресурси», «Займіться завершальною діяльністю».
Лаврентьєва Олена Олександрівна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи ЗВО «Університет імені Альфреда Нобеля» у своєму виступі «Формування майстерності професійної діяльності інженера-педагога в умовах ступеневої підготовки» висвітлила питання педагогічної майстерності інженера-педагога. Звернула увагу, що професійна майстерність співвідноситься, проте не тотожна ряду досить важливих понять, серед яких: професіоналізм, професійна компетентність, професійна культура та ін. При цьому професіоналізм, як результат цілеспрямовано організованої продуктивної професійної діяльності, віддзеркалює професійну компетентність і здатність продуктивно вирішувати соціальні, професійні й особистісні завдання, що акумулює в собі життєву й професійну зрілість особистості фахівця. Зі свого боку професійна майстерність є якістю високого ґатунку, вона слугує насамперед джерелом професійної творчості. Її показниками є висока продуктивність і творчий характер, самостійність і культура праці. Досліджуючи напрями формування професійної майстерності інженера-педагога, зазначила доповідачка, доцільно орієнтуватися на модель його діяльності, що містить провідні функції й функціональні ролі, вимоги до спеціаліста, інтегративні професійно значущі якості особистості та будувати цей процес із використанням певних методологічних підходів. Олена Олександрівна відзначила, що тільки з досвідом приходять професійна майстерність і особистісна зрілість, водночас основи професійної майстерності закладаються під час навчання у закладі освіти, серед пріоритетних завдань якого – формування конкурентоздатного фахівця шляхом ефективного поєднання теоретичного й практичного навчання, науково-дослідної діяльності й професійного виховання.
У своєму виступі «Сучасні фактори розвитку професійно-технічної (техніко-технічної) освіти» Гуменна Лідія Сергіївна, молодший науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України озвучила найістотніші проблеми, що ускладнюють збалансування попиту та пропозиції на національному, регіональних та місцевих ринках праці, серед яких: неефективне багаторівневе управління професійно-технічною освітою, що виявляється у недостатньо чіткому розподілі обов’язків та повноважень щодо управління цією системою; невідповідність якості підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти вимогам роботодавців; невисокий рівень престижності професійної (професійно-технічної) освіти в Україні; недостатнє фінансування галузі та незначні інвестиції в модернізацію матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти; невідповідність змісту освіти і методики викладання вимогам ринку праці та потребам особистості; нерозвиненість державно-приватного партнерства у сфері професійно-технічної освіти. Лідія Сергіївна вказала на необхідність персоналізації особистісного підходу залежно від потреб кожного учня. Для цього, на її думку, навчальні курси треба розробляти по-іншому: від самих викладачів не слід вимагати дотримання єдиних стандартів та впровадження відверто стандартизованих підходів. У процесі навчання потрібно частіше застосовувати проєктний, а не предметно орієнтований підхід.
У своєму виступі «Змішане навчання: очікування та досвід упровадження» Тітова Світлана Олексіївна, методистка державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» зупинилася на питанні застосування змішаного навчання в освітній галузі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Розкрила вимоги до організації класів та охарактеризувала інструментарій для організації змішаного навчання. Світлана Олексіївна представила основні моделі змішаного навчання та надала рекомендації щодо його застосування в освітньому процесі ЗП(ПТ)О.
Традиційними в межах проведення науково-методичного семінару стали майстер-класи. Цього року свої майстер-класи представили: Смирнова Ірина Олександрівна, методистка Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області («Створення та використання інтерактивного навчального контенту на різних етапах уроку») та Прохоренко Анастасія Олександрівна, викладачка ДПТНЗ «Конотопське вище професійне училище» («Створення електронного підручника»).
