Всеукраїнська науково-практична конференція
«РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА В УМОВАХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ»
В умовах глобальних викликів, пов’язаних із пандемією, а також модернізаційних процесів у системі освіти, спрямованих на розвиток професійної підготовки майбутнього педагога, актуалізується потреба широкого діалогу освітянської спільноти для розв’язання ключових завдань галузі.
2 квітня 2021 року в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій». Ініціатором проведення форуму стала кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва. Ризики епідемічної ситуації зумовили те, що захід відбувся онлайн на платформі Zoom.
У роботі конференції взяло участь понад 300 осіб із 65 закладів: члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, директори та методисти закладів професійної (професійно-технічної) освіти, педагоги професійного навчання, докторанти, аспіранти, педагогічні працівники, магістранти та студенти, які представляли заклади вищої освіти, структурні підрозділи Національної академії педагогічних наук України, заклади післядипломної та професійної (професійно-технічної) й фахової передвищої освіти, науково-методичні центри професійно-технічної освіти, науково-дослідні установи, загальноосвітні навчальні заклади та інші організації з більш ніж 18 областей України: Київської, Дніпропетровської, Чернівецької, Сумської, Хмельницької, Харківської, Донецької, Вінницької, Волинської, Полтавської, Житомирської, Одеської, Черкаської, Чернігівської, Запорізької, Миколаївської, Івано-Франківської, Закарпатської та інших.
Ідейним натхненником і модератором Всеукраїнської науково-практичної конференції став доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва Василь Іванович Ковальчук. На початку форуму він представив організаторів та наукових партнерів, які долучилися до його проведення. Це Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України; Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти; Національний авіаційний університет; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук); Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Сумській області; Відокремлений структурний підрозділ «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка».
Робота конференції розпочалася з вітальних виступів, з якими звернулися до учасників Кузнецова Галина Петрівна, перша проректорка Глухівського НПУ ім. О. Довженка, кандидатка педагогічних наук, доцентка; Мірошниченко Катерина Борисівна, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти»; Самойленко Наталія Юріївна, кандидатка педагогічних наук, директорка Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області; Грудинін Борис Олександрович, доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти Глухівського НПУ ім. О. Довженка.
Привітавши учасників науково-практичної конференції, вони відзначили актуальність задекларованої теми, наголосили на важливості співпраці між науковими установами з метою забезпечення якісного навчального та науково-методичного супроводу освітнього процесу закладів вищої освіти і розвитку педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій.
Роботу пленарного засідання розпочав доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, дійсний член Міжнародної слов’янської академії освіти імені Я. А. Коменського, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти Глухівського НПУ ім. О. Довженка Кузьмінський Анатолій Іванович, який у своєму виступі «Гуманітарно-екзистенційний дискурс розвитку вітчизняної префігуративної освіти» наголосив на тому, що освіта є одним із найважливіших чинників сталого людського та економічного розвитку. Він зазначив, що, розробляючи прогнозний і перспективний плани розвитку української префігуративної освіти, необхідно за відправний пункт брати нинішній стан вітчизняної освітньої справи і чітко уявляти результат, якого ми прагнемо досягнути. Необхідно враховувати загальнодержавну тенденцію інтеграції в європейський освітній простір, брати до уваги світові цивілізаційні зміни, а також прогрес у науці, економіці, техніці й технологіях та інших сферах життєдіяльності. Окрім реформ і модернізацій, очевидним пріоритетом є виховання нової людини, яка дотримується європейських норм співжиття, послуговується європейськими цінностями, тобто сучасний українець має бути підготовлений до життя в спільному європейському суспільстві. Щоб виховати таку людину, необхідно передовсім підготувати вчителя-європейця. Потрібна чітка орієнтація на принципи, форми, засоби та методи, які застосовуються в прогресивних країнах Європейського Союзу з урахуванням національної специфіки. Саме в цьому й полягає завдання викладачів ЗВО педагогічного профілю.
Докторка педагогічних наук, доцентка, член-кореспондент НАПН України, директорка Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка Щербак Ольга Іванівна, у доповіді «Розвиток педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання: досвід, традиції, перспективи» закцентувала увагу на важливості педагогічної майстерності педагога професійної школи. Ольга Іванівна розкрила умови формування готовності педагога професійного навчання до організації освітнього процесу, серед яких: створення цифрового освітнього середовища, мотивація майбутніх фахівців до особистісно-професійного розвитку, використання інноваційних педагогічних і цифрових технологій, розвиток психолого-педагогічної та цифрової компетентностей.
Сидоренко Вікторія Вікторівна, докторка педагогічних наук, доцентка, директорка Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України у своїй доповіді «Удосконалення сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогів професійної освіти в умовах сталого розвитку» теж підкреслила особливу важливість педагогічної майстерності й відзначила, що її розвиток відбувається протягом усієї активної життєдіяльності педагога, це процес формування нової якості професійно-педагогічної дії, поступового ускладнення виробничих завдань, вироблення власного оригінального педагогічного стилю, педагогічної техніки, набуття компетентнісного досвіду – як соціального, так особистісного і професійного.
Вікторія Вікторівна представила діяльність Білоцерківського інституту неперервної освіти, окреслила те, над чим працюють науково-педагогічні працівники: це питання, пов’язані із системою безперервної освіти, забезпечення її якості, розроблення і впровадження компетентнісно орієнтованих моделей підвищення кваліфікації в умовах сталого розвитку.
Доктор філософських наук, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» НАПН України Мандрагеля Володимир Андрійович у доповіді «Науково-методична компетентність педагога в умовах пандемії та діджиталізації: світовий досвід та українські реалії» зупинився на питанні дистанційного та онлайн навчання на прикладі діяльності компанії Coursera (Стенфордський університет), яка на своєму порталі вміщує понад 4000 курсів 150 кращих навчальних закладів та має 15 млн користувачів.
Доповідач акцентував увагу на тому, що діджиталізація поступово охоплює наше життя. Концептуалізація цифрової компетенції в Європейському Союзі почалася одразу після того, як Організація економічного виробництва і розвитку прийняла проєкт щодо визначення та вибору компетенцій OECP (Project for the Definition and Selection of Competence (DeSeCo)). Згідно з рекомендацією Європарламенту і Єврокомісії щодо ключових компетенцій упродовж життя (Recommendation of the European Parliament and of the Council on Key Competences for Lifelong Learning) визначено вісім головних компетенцій, серед яких цифрова передбачає впевнене та критичне використання технологій інформаційного суспільства (Information Society Technolog – IST) для роботи, відпочинку та спілкування.
На завершення Володимир Андрійович представив схвалену Кабінетом Міністрів України Концепцію розвитку цифрових компетентностей, стратегічна мета якої – протягом трьох років навчати 6 млн українців цифрової грамотності. Доповідач відзначив, що Для використання програм та ресурсів інтернету необхідні інструментальні навички, але передусім потрібно опанувати дидактичні вміння використання засобів ІКТ із різною метою, а саме як:
- викладача;
- посередника;
- консультанта;
- радника;
- джерела інформації;
- організатора навчання;
- тренера;
- мотиватора.
Цікавим був виступ докторки педагогічних наук, професорки кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету Барановської Лілії Володимирівни на тему «Особливості підготовки викладача закладу вищої технічної освіти в умовах змішаної форми освітньої діяльності». Вона висвітлила проблему використання змішаного навчання, коли інформаційно-комп’ютерні засоби поєднуються з традиційними. Формування позитивного педагогічного іміджу викладача технічного університету вимагає інноваційно-педагогічного підходу, який забезпечив би спроможність здобувачів вищої освіти навчатись упродовж життя, оскільки глобальний технічний і технологічний прогрес спричиняє неминучий розпад компетентностей, сформованих під час професійної підготовки. Викладач технічного ЗВО здійснює науково-педагогічну діяльність, яка є висококваліфікованою розумовою працею, спрямованою на підготовку фахівців насамперед технічних спеціальностей, а також на формування особистості студента. Підготовка викладача у ЗВТО зазнала суттєвих організаційно-педагогічних змін. Трансформації відбулись у напрямі зменшення частки очного, безпосереднього навчання і збільшення ролі дистанційного, що, своєю чергою, надало офіційного статусу змішаному навчанню й суттєво вплинуло на процес розвитку педагогічної майстерності викладача закладу освіти.
Сергеєва Лариса Миколаївна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійної і вищої освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України у своєму виступі «Вектор розвитку освітньо-професійних потреб педагогічних працівників системи професійної (професійно-технічної) освіти» висвітлила питання розвитку освітньо-професійних потреб педагогічних працівників системи професійної (професійно-технічної) освіти. Звернула увагу, що процеси глобалізації, інтеграції, інформатизації, які охоплюють усі сфери життя сучасного суспільства, вимагають від педагогічних працівників, особливо від управлінців, якісно нових професійних і особистісних рис. Щоб адаптуватися до цих процесів, педагогічні працівники ЗП(ПТ)О мають бути готовими сприймати зміни, змінюватися самі, постійно вчитися, поповнювати свій педагогічний і управлінський досвід, співвідносити свої знання з вимогами держави. Лариса Миколаївна відзначила, що інноваційність як вектор розвитку освітньо-професійних потреб педагогічних працівників спрямована на демократизацію процесу формування компетентностей, підтримку педагогів-новаторів не лише соціальними методами заохочення, а й матеріальними, шляхом інвестицій, долучення до міжнародних освітніх інноваційних проєктів, до загальної (локальної) мережі інтернет, створення правових, організаційних і психологічних умов для дослідно-експериментальної діяльності та конкурентоспроможного освітнього середовища ЗП(ПТ)О.
У своєму виступі «Професійно-творчий розвиток педагога в умовах науково-педагогічної школи» Антонова Олена Євгеніївна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Житомирського державного університету імені Івана Франка озвучила найістотніші проблеми наукових шкіл та їх діяльності. Проаналізувала поняття «наукова школа», яке доповідача трактує як неформальну творчу співдружність у межах певного наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів до розв’язання проблеми, стилю роботи, спільного мислення, ідей і методів їх реалізації. Наукова школа становить колективний ієрархічний організований розум, що концентрує досвід декількох поколінь, уособлює найяскравіший прояв колективної форми творчості під безпосереднім ідейним і практичним керівництвом визнаного вченого й вчителя, який живить цей колектив науковими ідеями та визначає зміст і методи наукових досліджень. Олена Євгеніївна вказала на необхідність визначення ознак наукової школи, наукового лідера (видатний учений), що має свою ідею узагальнювального синтетичного значення, та співробітників, які працюють над різними аспектами проблеми, висунутої керівником. У таких умовах школа поступово формується в процесі роботи над проблемою, в процесі оформлення робіт в єдине, гармонійне нове учення. На завершення доповіді Олена Євгеніївна представила результати діяльності науково-педагогічної школи «Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів», що є потужним колективом однодумців, що належать до нового покоління наукових та педагогічних кадрів, здатних генерувати нові ідеї, сповнених ентузіазму і бажання зробити свій внесок у розвиток педагогічної освіти в Україні.
Цікавим і змістовним був виступ на тему «Створення зони комфорту для викладачів і студентів у закладі вищої освіти» Гриньової Марини Вікторівни, докторки педагогічних наук, професорки, декана природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Вона розповіла про зону комфорту для викладачів і студентів, яку доповідачка розглядає як норму життєвого балансу, показник успішності людини, засіб оцінювання здоров’я. Зона комфорту у ЗВО пов’язана з особливостями здоров’я викладачів, студентів, співробітників, обумовленими виконанням професійних обов’язків. Доповідачка наголосила, що у викладачів зона комфорту пов’язана з оптимальними умовами для навчання і виховання студентів. Науковці здійснюють діагностику здоров’я викладачів ЗВО, визначаючи причиново-наслідкові зв’язки різних аспектів професійної діяльності.
Насамкінець Марина Вікторівна наголосила на тому, що зона комфорту є надзвичайно важливою, адже виконує безліч функцій, насамперед знижує психологічну і душевну перевтому, допомагає викладачам ЗВО зняти перенапруження та відновити свої емоційні та фізичні ресурси; запобігає професійному вигоранню.
Кручек Вікторія Аркадіївна, докторка педагогічних наук, доцентка, завідувачка лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України у своєму виступі «Педагогічні умови розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти» зосередила увагу на тому, що динамізм соціально-культурних перетворень у нашій державі, технологізація, цифровізація, тенденції світової глобалізації увиразнюють потребу суспільства в новому поколінні кваліфікованих робітників. Їхня успішність і конкурентоздатність детермінується спроможністю оперативно оновлювати знання, вміння та навички, впроваджувати енергоощадні виробничі технології, при цьому гнучко орієнтуватися в мінливому інформаційному середовищі. За таких умов посилюється увага до підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у ЗП(ПТ)О і роль педагогів у цьому процесі. До педагогічних умов розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти Вікторія Аркадіївна віднесла: формування позитивної мотивації до оволодіння сучасними педагогічними, виробничими технологіями для підвищення професійної компетентності; педагогічне моделювання розвитку професійної компетентності; оновлення змісту професійної компетентності на основі компетентнісного підходу; створення інформаційного освітнього середовища; функціонування віртуальної системи безперервної підтримки і методичного супроводу майстрів виробничого навчання; стимулювання до саморозвитку. Представлені педагогічні умови позитивно впливають на розвиток професійної компетентності майстрів виробничого навчання за умови їх комплексного системного використання.
Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри професійної та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Крамар Валерій Максимович у своїй доповіді «Внутрішні проблеми розвитку вітчизняної системи професійної освіти в контексті стандартів освітньої політики країн – членів ЄС» відзначив, що умовою входження системи освіти України до Європейського освітнього простору є впровадження в ній низки системних змін організаційного та змістового спрямування. Зокрема, це стосується й системи професійної (професійно-технічної) освіти, її адаптації до європейських цінностей і освітніх стандартів. З огляду на це неабиякої актуальності набуває проблема визначення напрямів модернізації вітчизняної системи ПО з метою забезпечення необхідних умов для її сталого інноваційного розвитку та спроможності до якісної професійної підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей економіки з урахуванням потреб сучасного ринку праці як через систему її закладів (ЗПТО), так і на виробництві.
Вирішення окреслених проблем потребує значних системних змін. Доповідач наголосив на важливості впровадження проєктних технологій не тільки у навчання учнів, але й у підготовку викладачів для системи П(ПТ)О із залученням їх до участі в роботі гуртків технічної творчості.
У виступі «Інформаційні технології як фактор цифровізації сучасної освіти» Лабудько Валентина Семенівна, методистка Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області зупинилася на питанні пошуку ефективних шляхів, які сприятимуть якісній підготовці майбутніх спеціалістів різних галузей. Розкрила вимоги щодо інформатизації закладів професійної освіти. Доповідачем сформульовані завдання цифровізації, які ставляться перед закладом професійної (професійно-технічної) освіти, серед яких: забезпечення навчання та підвищення кваліфікації викладацького складу щодо використання цифрових технологій в освітній діяльності; реалізація цифрових технологій в освітньому процесі; надання можливості колективного використання цифрових ресурсів і вільного доступу до них у хмарних сервісах; підвищення рівня мотивації до професійного використання цифрових технологій викладачами та учнями; створення інноваційних умов розвитку через упровадження цифрових технологій; надання інформаційних послуг щодо використання цих технологій. На думку доповідача, виконавши ці завдання, система професійної освіти буде здатна забезпечити впевнений перехід до цифрової епохи, що орієнтована на зростання продуктивності освітнього процесу, розроблення індивідуальних маршрутів навчання, управління власними результатами навчання, віртуальну і доповнену реальність.
Валентина Семенівна представила власні напрацювання щодо впровадження цифрових технологій (блогосфера, сайт – електронне портфоліо, Google Classroom, Google Форми, Спільний доступ та інші).
Цікавим і змістовним був виступ Ященкової Єлизавети Іллівни, методистки Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області на тему «Управління професійним розвитком педагога – особливість педагогічного менеджменту (з досвіду роботи)», яка розповіла про створені професійні об’єднання (творча лабораторія «Методист» та школа «Методист») на базі навчально-методичного центру, які є формою підвищення кваліфікації методистів, заступників директорів із навчально-методичної (навчальної, методичної) роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти щодо правильної організації освітнього процесу і методичної роботи в ЗП(ПТ)О.
Робота секційних засідань відбувалася за різними актуальними питаннями розвитку педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій: «Професійна освіта: сучасні тенденції та перспективи розвитку»; «Компетентність педагога XXI століття: вимоги ринку праці та реалії системи освіти»; «Сучасні стратегії підготовки педагога професійного навчання в умовах реформування системи освіти в Україні»; «Технології розвитку педагогічної майстерності»; «Створення в закладі вищої освіти інноваційного освітнього середовища особистісного розвитку майбутнього педагога»; «Цифровізація освіти як тренд професійного розвитку педагога»; «Наукові школи розвитку педагогічної майстерності». У форматі роботи секцій науковці мали змогу презентувати результати свої дослідження.
Організаційний комітет висловлює щиру подяку всім, хто долучився до організації та проведення заходу. Щиросердно бажаємо шановним колегам радісних подій і наукових звершень, бадьорості духу й доброго здоров’я! Хай Ваші професійна майстерність та життєвий досвід і надалі слугують освітянській справі. Завжди раді співпраці!
Із матеріалами конференції можна ознайомитися на сайті кафедри за посиланням: http://tpgnpu.ho.ua/index.php/nauka/vydavnycha-diialnist